В перші післявоєнні роки колгоспники не лише відбудовували своє господарство, а й допомагали робітникам Донбасу відновити роботу шахт, заводів. Трудівники Глобинського району взяли шефство над шахтою 4-5 Сокологорівка, тресту «Первомайськвугілля» і допомогли відбудувати шахту. Зразки стахановської роботи на шахті показували глобинчани І. О. Займидорога, Д. 3. Борозна та інші, які виконували виробничі завдання на 180 і більше процентів.

За успіхи в розвитку сільського господарства протягом 1947—1949 рр. нагороджено орденами і медалями СРСР 101 хлібороба Глобиного. Ордена Леніна за одержання високих урожаїв зернових культур удостоєні передові ланкові Є. О. Сисенко, Г. О. Клименко, які одержали більше 25 цнт пшениці; свинарка М. Я. Паключенко, яка одержала по 25 поросят від кожної свиноматки.

У 1950 році відбулося укрупнення колгоспів на території Глобинської селищної Ради. Колгоспи «Червона перемога», «Політвідділ» та ім. Крупської об’єдналися у велику багатогалузеву артіль ім. Мічуріна.

Вже в перший рік господарювання мічурінці зібрали по 20,9 цнт озимої пшениці, 22,6 цнт жита, 21,6 цнт ячменю, 35,4 цнт зерна кукурудзи, 358 цнт цукрових буряків, 20,1 цнт проса, 17,6 цнт соняшника. Партія і уряд високо оцінили успіхи хліборобів-мічурінців, нагородивши 43 орденами і медалями, серед них 7 орденами Трудового Червоного Прапора.

Три інші колгоспи об’єдналися в один великий колгосп ім. Сталіна. Сюди увійшли жителі Глобиного і хут. Кагамлика, всього 409 дворів з населенням 1233 чоловіки. За цією артіллю було закріплено 3163,10 га земельних угідь.

Трудівники цієї артілі теж добились хороших успіхів. За високі врожаї багато колгоспників були нагороджені орденами і медалями. Серед них ордена Леніна удостоєні Н. П. Миколенко, Є. Скляр, Л. Дворник.

Не менших успіхів досягли трудівники сільгоспартілі ім. Куйбишева, що об’єднувала на той час 400 дворів з населенням понад 1000 чоловік, яку очолював один із зачинателів колгоспного руху Я. С. Бодаква.

Молодь Глобиного і району гаряче відгукнулись на заклик партії про освоєння цілинних і перелогових земель. На початку 1954 року з Глобиного в Казахську РСР виїхала перша група — 32 комсомольці: трактористи, комбайнери та інші х. В середині квітня виїхала друга група молодих механізаторів. Разом з іншими ентузіастами глобинчани з честю виправдали довір’я партії і народу.

Комсомольці Карашалгінської МТС Акмолінської області, де працювала бригада Петра Тарана, писали в Глобинський РК ЛКСМУ: «Незважаючи на труднощі, які зустрічалися в роботі, бригада тов. Тарана тримала першість у змаганні серед 19 тракторних бригад Карашалгінської МТС. Чесно трудилися на полях колгоспу «Шлях до комунізму» члени бригади тт. Мокрий, Ляпун, Багно, Попов. Районний комітет комсомолу нагородив цих комсомольців Похвальними листами РК ЛКСМК…». Закінчуючи лист, вони просили прислати в Казахстан ще комсомольців і молодь із Глобинщини.

За післявоєнні роки багато було зроблено в галузі народної освіти, охорони здоров’я та благоустрою Глобиного. Тільки в 1950 році на відбудову і ремонт шкіл, фельдшерських пунктів, дитячої консультації виділено близько 79 тис. крб. На благоустрій села цього року використано 12 тис. карбованців.

З’явилося багато нових житлових будинків для робітників, службовців та колгоспників, відкрито продмаг, чайну з просторим залом, буфетом, кухнею.

Глобине перетворилося в справжнє селище міського типу. Рішенням виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих від 13 квітня 1957 року його віднесено в розряд селищ. В 1955—1957 рр. відбулося дальше укрупнення колгоспів, що сприяло їх дальшому економічному розвитку. В 1957 році передовики сільського господарства Глобиного та району за досягнуті успіхи удостоєні участі на Всесоюзній сільськогосподарській виставці. Дипломами II ступеня та одночасно преміями — вантажними автомашинами — нагороджено Глобинську MTС і два колгоспи. Малою Золотою медаллю нагороджено голову колгоспу ім. Мічуріна В. Є. Курченка. Великої срібної медалі удостоєні секретар РК КП(б)У М. І. Наземець, ланкова відділку «Ударник» Глобинського цукротресту Г. М. Симоненко, директор МТС І. І. Пономаренко та інші.

Ще більші зміни відбулися в селищі за роки семирічки (1959—1965). Значно зросла питома вага промислових підприємств в економіці Глобиного, яких тепер є більше десятка.

Одне з найбільших промислових підприємств Глобиного — цукровий комбінат. Комбінат переробляє не тільки місцеву продукцію, а й цукрову тростину з Куби. Продукція його відправляється багатьом містам Радянського Союзу.

Всього на цукрокомбінаті бореться за право називатись комуністичними 5 цехів і 3 бригади. Присвоєно це звання 178 чоловікам. Більше 20 передовиків занесено в Книгу пошани комбінату. Серед них токар депутат Полтавської обласної Ради депутатів трудящих І. Ф. Крупко, електрик В. С. Становський, головний інженер М. Р. Цехмістренко, майстер ремонтносилового цеху Д. О. Литвиненко, робітник парокотельні В. І. Ковальський та інші. Натхненна праця колективу цукрокомбінату була відзначена партією і урядом. У 1966 році велика група трудівників одержала ордени і медалі Союзу РСР. Серед них ордена Трудового Червоного Прапора удостоєні слюсар О. Ф. Михайлик, ордена «Знак Пошани» — начальник зміни П. П. Гайван, бригадир В. С. Мамон, Г. А. Плиска та інші.

Не менші успіхи у трудівників маслозаводу. Тут виробляється широкий асортимент продукції — масло, бринза, сир, казеїн, морозиво та інше. В 1964 році завод здав продукції на 3 млн. 45 тис. крб. Масла було вироблено 10 230 цнт. За 1965 рік завод здав продукції більше як на 3120 тис. крб. Масла вироблено понад 11 500 цнт. Продукція заводу йде в Москву, Ленінград, Сімферополь, Полтаву, Донецьк та інші міста.

За роки семирічки в селищі стали до ладу ряд нових підприємств. Серед них — плодоовочеконсервний завод. Продукція його крім місцевих потреб йде в Москву, Ленінград, в республіки Середньої Азії. Якщо в 1959 році тут було виготовлено 628 тис. умовних банок продукції, то протягом 1965 року понад 4 млн. 250 тис. умовних банок на суму 105 тис. крб. Тут вже освоєно випуск 30 видів продукції.

На заводі є свої робітники-раціоналізатори О. М. Топчій, І. В. Кручиненко, В. М. Бобровський та інші. З 26 пропозицій в 1964 році реалізовано 20 і завдяки цьому зекономлено 6200 карбованців.

В 1959 році став до ладу Глобинський райхарчокомбінат. За 1965 рік він виробив близько 3500 тонн борошна, понад 280 тонн крупи та іншої продукції. Майже всі виробничі процеси тут механізовані.

В Глобиному діють електростанція, міжколгоспна будівельна організація, хлібозавод, нафтобаза, інкубаторна станція та інші підприємства. Побутові запити трудящих виконує райпобуткомбінат, який об’єднує 69 різних майстерень по ремонту і пошиву взуття і одягу, ремонту складної апаратури і моторів. Комбінат обслуговує і жителів інших населених пунктів, має свої відділення у Градизьку і Великих Кринках.

В їх розпорядженні автомашини для роз’їздів по району. Тільки за 1965 рік закрійники, взуттєві та інші майстерні зробили понад 500 виїздів у села, в радгоспи, бригади, на тваринницькі ферми і прийняли більш як 2100 замовлень.

Робітники комбінату борються за якісне і своєчасне виконання всіх замовлень трудящих.

Велику господарську роль відіграє Глобинський автопарк. Це складне господарство. З 1948 року кількість автомашин зросла в 11 разів. 3 236 машин тут є 34 автобуси, які курсують на 20 маршрутах.

Колектив робітників автопарку з успіхом виконує планові завдання. Колективи 12 бригад вже завоювали почесне звання комуністичних.

Велику допомогу колгоспам району подає Глобинське відділення «Сільгосптехніка», створене в 1961 році на базі PTC. Воно обслуговує 12 колгоспів. Тут готуються кадри механізаторів для колгоспів. За 1962—1965 рр. було підготовлено 86 комбайнерів і 266 трактористів.

На території Глобинської селищної Ради розміщено радгосп та два колгоспи — ім. Мічуріна і «Росія» (до 1960 року ім. Сталіна).

Радгосп цукрокомбінату займає частину селища Глобиного і селища відділків «Ударник», ім. Петровського, ім. Чапаева, «Червоний прапор», «Індустрія» та ім. Воровського, має площу земельних угідь — 6293, 2 га, у т. ч. орної землі — 5223,9 га.

В радгоспі вирощують бурякове насіння, маточні цукрові буряки, озиму пшеницю, а також жукурудзу, цукрові буряки та інші культури. Це добре розвинуте господарство. Середня врожайність провідних культур в радгоспі за останні п’ять років становить: насіння цукрових буряків — 13,5 цнт з га, маточних цукрових буряків 363 цнт, озимої пшениці — 23,5 цнт з гектара.

На 100 га припадає 49,5 голови великої рогатої худоби, в т. ч. корів — 19,1. В 1965 році на 100 га землі вироблено 104,6 цнт м’яса, у т. ч. 68,7 цнт свинини, по 524 цнт молока, або по 3040 кг від кожної корови.

Радгосп добре оснащений передовою технікою. Має свій цегельний завод потужністю 300 тисяч штук цегли на рік.

В господарстві трудиться багато передовиків виробництва. Це доярки депутат Глобинської селищної Ради П. Г. Щербина, М. Г. Ваценко, нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Добре відома глобинцям Є. М. Кравченко. У післявоєнні роки за вирощення по 300—500 цнт цукрових буряків з га вона нагороджена медаллю «За доблесний труд» та орденом Трудового Червоного Прапора. З 1950 року вона працює дояркою відділку «Червоний прапор». Глобинці знають її і як талановиту самодіяльну актрису.

Розвиненими і багатогалузевими є обидва колгоспну Глобиному. Колгосп ім. Мічуріна, крім частини селища, об’єднує населені пункти Черевані, Крупське, Новодорожне. За колгоспом закріплено 4854 га землі, в т. ч. орної — 3920 гектарів.

За роки семирічки мічурінці збирали високі і сталі врожаї. Урожайність зернових з 1 га становила 25 цнт, у т. ч. озимої пшениці — 22,4 цнт, цукрових буряків — 300 цнт, овочів — 183 центнери.

Великих успіхів добилися мічурінці і в розвитку громадського тваринництва. В артілі налічується понад 2100 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 724 корови; 2313 голів свиней, 568 овець. В 1965 році на 100 га угідь вироблено м’яса 82,5 цнт, молока — по 432 цнт. Надоєно на одну корову по 2378 кг молока. За перший рік нової п’ятирічки трудові успіхи колгоспників ще збільшились. Урожай пшениці зріс до 30 цнт з га, цукрових буряків до 350 цнт, кукурудзи до 34 цнт. Вироблено м’яса на 100 га угідь 92,6 центнера.

Колгосп — високомеханізоване господарство. Має в достатній кількості різні сільськогосподарські машини. Щороку зростають грошові прибутки артілі. У 1965 році вони становили 1340 тис. крб. Збільшились і неподільні фонди. З 1960 по 1966 рік вони зросли більш як у півтора раза і дорівнювали майже 2 млн. крб. Щорічне зростання прибутків дозволило збільшити витрати на культурно-побутові потреби. За семирічку вони зросли з 3450 крб. до 111 000 карбованців.

Гордістю колгоспу є його люди. Саме завдяки самовідданій праці господарство досягло такого зльоту. В березні 1963 року вся артільна сім’я першою в області включилась у боротьбу за звання колгоспу комуністичної праці. Космонавт П. Р. Попович у надісланій мічурінцям привітальній телеграмі писав: «Ви теж в якійсь мірі космонавти. Адже ж ви своїми руками виводите свій колгосп на орбіту комуністичного достатку». У 1964 році це звання було присвоєно колективам свиноферми № 1 та молочно-товарної ферми і 75 чоловікам в різних галузях виробництва. Понад 30 років працює головою колгоспу В. Є. Курченко — Герой Соціалістичної Праці, делегат XXII з’їзду КПРС, депутат Верховної Ради Української РСР.

Агроному колгоспу Г. П. Андрієнко за заслуги в розвитку сільськогосподарського виробництва присвоєно звання заслуженого агронома УРСР. Вона була делегатом XXIII з’їзду КПРС. Більше 200 трудівників артілі нагороджені орденами і медалями Союзу РСР. Серед них ордена Леніна удостоєна Г. П. Клименко, ланка якої вирощувала понад 400 цнт цукрових буряків та понад 30 цнт гібридної кукурудзи з га та бригадир дільничої бригади Т. Я. Сироватень. Він був учасником Виставки досягнень народного господарства СРСР 1965 року і нагороджений бронзовою медаллю. В травні 1967 року колгосп нагороджений орденом Леніна.

За перевиконання соціалістичних зобов’язань по збільшенню виробництва і продажу тваринницької продукції у 1965 році колгосп одержав перехідний Червоний прапор РК КП України і Виконкому районної Ради депутатів трудящих.

На прикладі мічурінців вчаться трудівники інших колгоспів Полтавщини. Досвід вирощування цукрових буряків мічурінцями дістав схвальну оцінку на січневому Пленумі ЦК КПРС 1961 року.

Колгосп став базою підготовки кадрів. Тут працює обласна школа підготовки голів колгоспів.

За досвідом до мічурінців приїжджають і працівники сільського господарства із братніх демократичних республік. Так, 16 червня 1964 року в Глобине завітали гості з Братіславської області, а 22 червня 1965 року — з Плзенської області Чехословаччини.

Давня і тісна дружба зв’язує колгоспників Глобиного з сільськогосподарською артіллю ім. Комінтерна Коротоякського району Воронезької області, з якою вони змагаються і обмінюються досвідом.

Велике і багатогалузеве господарство другого глобинського колгоспу «Росія». Він об’єднує, крім частини селища, населені пункти Семимогили, Кагамлик, Нове Липове. Всього 595 дворів з населенням 1592 чоловіки. За колгоспом закріплено 4804 га землі, з них орної — 4047,9 гектарів.

Основними галузями господарства є рільництво і скотарство.

Поголів’я великої рогатої худоби на 100 га угідь складає 47 голів, у т. ч. по 15,6 корови.

Колгосп має близько 2 тис. голів свиней. У 1966 році на кожні 100 га угідь вироблено по 54,7 цнт м’яса, у т. ч. по 172 цнт свинини; по 264,7 цнт молока. Щорічно тут збирають по 20—24 цнт зернових і до 300 цнт цукрових буряків з гектара.

В колгоспі працює чимало передовиків виробництва. Свинофермою артілі завідує Герой Соціалістичної Праці М. К. Бугаєць.

Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджений колишній голова артілі М. М. Кука. З 1947 по 1959 рік він обирався депутатом Верховної Ради УРСР. Урядових нагород удостоєні ще 49 колгоспників. Двом колективам—свинофермі № 1, яку очолює комуністка К. О. Макайда, і колективу тракторної бригади № 1, яку очолює комуніст С. І. Жильников— присвоєно звання комуністичних. Звання ударника комуністичної праці присвоєно 14 передовикам артілі.

В колгоспі добре налагоджене політичне і професійне навчання колгоспників.

Тут діє 4 початкові політичні, 4 початкові економічні школи на фермах та школа агронавчання. В них навчається близько 170 чоловік.

Великого розмаху в господарствах селища набуло соцзмагання. У 1965 році в змаганні колективів і ударників за комуністичне звання в селищі брало участь понад 2700 чоловік, у т. ч. в колгоспі ім. Мічуріна — 718, в колгоспі «Росія» — 231. Високе звання комуністичних завоювали десятки колективів, близько 900 чоловік стали ударниками комуністичної праці.

Керівну і організуючу роль у господарському, культурному і громадському житті селища виконують партійні організації.

В Глобиному є 29 первинних партійних організацій. Вони об’єднують 697 комуністів. У провідних ланках народного господарства, колгоспах на промислових підприємствах працює 475 комуністів.

Докорінно змінюється обличчя Глобиного. Широким фронтом йде забудова і благоустрій його. За роки семирічки на державні і громадські кошти та силами колгоспів в селищі споруджено кількасот будівель і проведено роботи по упорядкуванню.

Лише колгоспи своїми коштами спорудили 15 типових тваринницьких приміщень, 3 майстерні, 5 колодязів, 2 восьмирічні школи тощо.

Значно зріс житловий фонд. Комунальний житловий фонд тепер становить 2340 кв. метрів. Індивідуальним методом споруджено 376 будинків площею 14 тис. кв. метрів. Мережа водопостачання зросла на 2160 погонних метрів. Активну участь у проведенні благоустрою селища бере комісія селищної Ради, яку очолює О. І. Кравцова. За її ініціативою і з допомогою вуличних комітетів, силами громадськості лише у 1965 році посаджено на вулицях і в парках понад 10 тис. декоративних дерев, поновлено посадки в парках ім. Леніна, Першотравневому, Поштовому та інших.

Громадськість старанно доглядає і уквітчує місця, де встановлено пам’ятник В. І. Леніну і пам’ятник воїнам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Селищна Рада проводить велику роботу в організації господарського, громадського і культурного життя. До її складу обрано 120 депутатів, з яких 55 колгоспників, 27 робітників, решта — працівники торгівлі, вчителі, лікарі та інші.

При селищній Раді є 10 постійно діючих комісій. Так, комісія народної освіти, яку очолює І. Н. Перелай, перевіряє підготовку шкіл до навчального року, роботу дитячих дошкільних закладів, організовує батьківські лекторії. Свою роботу вона пов’язує з Глобинським відділенням товариства «Знання», яка налічує 8 первинних організацій і об’єднує 150 членів. Протягом 1965 року її членами прочитано 1342 лекції.

Добре поставлено медичне обслуговування населення селища.

Тут працює райлікарня на 75 ліжок, туберкульозний диспансер на 25 ліжок, санітарно-протиепідемічне відділення, обладнане найновішою апаратурою. В селищі є аптека та 8 аптечних пунктів, при райлікарні відкрита клінічна лабораторія, фізіотерапевтичний та електрокардіографічний кабінети. Для обслуговування хворих на дому лікарня має чотири автомашини.

Медичну допомогу населенню Глобиного подають 20 лікарів з вищою освітою та 75 медпрацівників з середньою освітою. За багаторічну і бездоганну роботу в галузі охорони здоров’я орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено акушерку Глобинської райлікарні Р. І. Пусан.

За роки Радянської влади незрівняно зріс культурний і матеріальний рівень робітників, службовців та колгоспників Глобиного. Якщо в дореволюційні часи молодь навчалася у трьох початкових школах, то сьогодні тут десять шкіл. В двох середніх, двох восьмирічних та трьох початкових школах навчається понад 1200 учнів. Крім того, працюють ще дві вечірні школи робітничої молоді та районна заочна школа, в яких навчається понад 1000 чоловік.

Діє в селищі і музична школа. Навчають і виховують молодь досвідчені вчителі. З 146 вчителів дві третини мають вищу і незакінчену вищу освіту.

Серед вчителів є чимало ветеранів праці. Це Г. А. Дученко, В. П. Скакун, нагороджені орденом Леніна, Я. Й. Загорулько, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, С. К. Одновол, нагороджений орденом «Знак пошани», А. І. Тишко, нагороджена медаллю «За трудову відзнаку» та інші.

Сотні випускників глобинських шкіл здобули вищу освіту і стали спеціалістами з різних галузей знань.

Широко розгорнуто культурно-масову роботу серед населення. Центрами культури і розповсюдження знань стали бібліотеки, клуби. Тепер в Глобиному працює 13 масових бібліотек: районні бібліотеки для дорослих і дітей, 7 профспілкових і 4 колгоспні бібліотеки. Книжковий фонд їх становить понад 73 тис. примірників. Кожний другий житель селища є читачем бібліотек.

Книга і газета стали звичайною потребою кожної сім’ї. Якщо в дореволюційні часи газету читали навіть не всі заможні жителі, то тепер трудівники селища передплачують понад 10 тис. примірників газет і журналів.

В селищі видається районна газета «Зоря комунізму», а в колгоспах «Росія» та ім. Мічуріна і на цукрокомбінаті видаються багатотиражки.

За післявоєнні роки в Глобиному побудовано районний Будинок культури ім. С. М. Кірова на 500 місць, клуб цукрового заводу на 250 місць, клуб колгоспу ім. Мічуріна на 350 місць, клуб колгоспу «Росія» на 200 місць. При районному Будинку культури працює 6 гуртків художньої самодіяльності, в роботі яких бере участь близько 90 чоловік. В клубних закладах селища працює 22 гуртки художньої самодіяльності.

Будинок культури проводить велику масово-політичну і виховну роботу. За 1965 рік тут проведено близько 30 тематичних вечорів, 25 усних журналів, 28 вечорів відпочинку. Силами гуртківців організовано понад 100 концертів, вистав, на яких побувало понад 6 тис. глядачів, проведено 25 виступів агітбригади.

При Будинку культури діє історична кімната-музей, в якій зібрано багато матеріалів з історії селища.

З жовтня 1960 року працює університет культури, який має 4 факультети: правових знань, охорони здоров’я, комуністичного виховання, сільськогосподарських знань і передового досвіду.

Районний Будинок культури впроваджує нові обряди. Тут організовуються комсомольські весілля, урочиста реєстрація шлюбу. Тільки за 1965 рік зареєстровано 58 шлюбів та 101 народження. Урочисто проводжають жителі Глобиного призовників до Радянської Армії. Міцно входить в побут новий обряд — прийняття молоді у члени колгоспу. В 1965 році в колгоспі «Росія» урочисто відбулося свято з нагоди прийняття групи випускників середньої школи у члени колгоспу.

Цікаво відзначається «День повноліття». Учням старших класів паспорти вручав Герой Соціалістичної Праці депутат Верховної Ради УРСР В. Є. Курченко.

На відзнаку нерушимого союзу робітничого класу і колгоспного селянства запроваджено свято «Серпа і молота». Таке свято було проведено в колгоспі ім. Мічуріна з нагоди зустрічі колгоспників та їх шефів — робітників Крюківського вагонобудівного заводу.

З 1958 року у Глобиному діє новий кінотеатр на 350 місць.

Всього в селищі працює 6 кіноустановок. Селище електрифіковане і радіофіковане. Нині поряд з зеленими насадженнями над селищем швидко зростає ліс радіо і телевізійних антен, яких вже налічується понад тисячу.

Яскравим свідченням високого матеріального рівня життя населення селища е зростання його купівельної спроможності. Тільки за останні 2 роки, 1964 і 1965, трудящі придбали різних товарів майже на 5 млн. крб. В Глобиному — 39 магазинів, ларків, автолавок, у т. ч. райунівермаг, магазин готового одягу, 2 взуттєві, 2 культ-маги, гастроном та інші. Протягом 1964—1965 рр. глобинцям продано місцевими магазинами 283 телевізори, 54 мотоцикли, 109 пральних машин, 110 швейних машин, 505 радіол і радіоприймачів, 55 холодильників, 21 моторолер; літератури продано за цей час майже на 24 тис. крб. У селищі налічується 5361 вкладник ощадкас. їх трудові заощадження становлять близько 135 тис. крб. За останні п’ять років збільшилась кількість вкладників на 2787 чоловік, а вклади зросли на 2400 тис. крб.

Широкі плани перебудови і благоустрою Глобиного намічено за новим п’ятирічним планом.

Передбачено будівництво складських приміщень Глобинської райспоживспілки, приміщення дирекції рибного господарства, завершити будівництво складу мінеральних добрив на 2 тис. тонн і сховища аміачної селітри.

По житловому будівництву заплановано спорудити 5 16-квартирних і 2 8-квартирних будинків, розроблено проект нової забудови планіровки селища та благоустрою його вулиць і площ.

По спорудженню культурних закладів передбачається будівництво середньої школи на 964 учні, музичної школи на 250 учнів, заплановано збудувати лікарню на 120 ліжок, 3 дитячі ясла-садки, відділення зв’язку, приміщення ощадкаси, ветлікарню, ресторан, універмаг. В колгоспі «Росія» буде споруджено клуб на 400 місць, а в колгоспі ім. Мічуріна — приміщення правління колгоспу і дитясла на 140 місць.

Для поліпшення транспортних зв’язків передбачено будівництво дороги Глобине —Манжелія та прокладено вихід на трасу Кишинів—Москва і на трасу Київ — Харків.

З кожним днем змінює своє обличчя Глобине, набирає вигляду соціалістичного, добре впорядкованого селища міського типу, трудівники якого упевнено крокують в чудове комуністичне завтра.

В. Н. ЖУК, І. С. БОКИЙ, Г. Н. ОЧЕНАШ